Пілотний європейський кейс справедливості: у Страсбурзі презентували ініціативу Mariupol Justice

У Страсбурзі, в межах 50-ї сесії Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи, було презентовано ініціативу Mariupol Justice як пілотний кейс, що формує підхід до притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини та відновлення справедливості для постраждалих громад.

У межах робочого візиту до Страсбурга на запрошення Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи міський голова, очільник Маріупольської міської військової адміністрації Вадим Бойченко взяв участь у роботі Конгресу, виступив на дебатах та провів низку двосторонніх зустрічей із представниками європейських інституцій.

Під час виступу на дебатах, присвячених децентралізації та територіальній організації влади, він наголосив на ролі громад і людей у забезпеченні стійкості держави, а також – на необхідності системного підходу до відновлення справедливості.

«Сьогодні є прагнення всіх громад з окупованої Донеччини — справедливість, притягнення до відповідальності Росії за ті злочини, які були скоєні проти наших міст. Запит від людей – стале життя в Україні, безпека, справедливість. Саме навколо справедливості по відношенню до України ми формуємо коаліцію міжнародних партнерів. Прагну, щоб в Конгресі Ради Європи народилася коаліція справедливості для України — коаліція, яка буде здатна притягнути Росію до відповідальності за всі злочини, скоєні проти українського народу», – міський голова, очільник Маріупольської міської військової адміністрації Вадим Бойченко.

Ключовою подією в межах сесії став спеціальний захід «Європейський муніципальний вимір забезпечення відповідальності: Ініціатива Mariupol Justice» об’єднала понад 60 учасників – представників європейських інституцій, міжнародних організацій та дипломатичного корпусу.

Уперше питання відновлення справедливості для Маріуполя було представлене як окремий кейс, що потребує правової оцінки та рішень на міжнародному рівні. У центрі уваги глобальний правозахисний проєкт Mariupol Justice, який поєднує у собі найважливіші інструменти: фіксація злочинів, свідчення очевидців, аналітика руйнувань і міжнародна адвокація.

Станом на сьогодні вже верифіковано щонайменше 12,5 тисяч повідомлень про загиблих маріупольців. Пошкоджено близько 90% інфраструктури, зруйновано 40% житлового фонду. Попередня оцінка збитків становить понад 14 млрд доларів, однак реальні масштаби трагедії можуть бути значно більшими.

Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті підкреслив принципову важливість притягнення до відповідальності:

«Ми не зможемо досягти сталого миру без притягнення до відповідальності, і не маємо права жертвувати справедливістю заради поверхневого миру. Саме тому трибунал щодо злочину агресії є таким важливим, і я продовжуватиму надавати йому повну підтримку. Водночас ми повинні гарантувати, що люди на тимчасово окупованих територіях не будуть забуті під час обговорення майбутнього. Відбудова має ґрунтуватися на правах людини та реальній участі громадян, що забезпечить кращі та сталі результати».

Окрему увагу учасники заходу приділили формуванню міжнародної системи компенсацій. Зокрема, обговорили роль Міжнародного реєстру збитків (RD4U), до якого маріупольці вже подали понад 25 тисяч заяв – це найвищий показник серед українських громад.

«Питання України є пріоритетом номер один для Конгресу. Маріуполь став суворим нагадуванням про те, як швидко може бути зруйнований прогрес — місто, яке колись стрімко розвивалося, сьогодні знищене війною та окупацією. Але завдяки стійкості його мешканців і міжнародній підтримці воно відродиться. Вже сьогодні створюється реєстр збитків, який стане основою для справедливості, а незабаром запрацює комісія з розгляду заяв. Водночас досягнуто значного прогресу у створенні міжнародного трибуналу щодо злочину агресії. Це ключовий крок до відповідальності та відновлення справедливості. І я хочу запевнити: це питання залишається серед найвищих пріоритетів», – Віцепрезидентка Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, Президентка Палати регіонів Сесілія Далман Ек.

Паралельно з фіксацією злочинів формується практичний вимір відновлення, зокрема, забезпечення житлом людей, які втратили свої домівки. У відповідь на запит громади вже сформовано перші рішення: розроблено концепцію соціального доступного житла, розпочато проєктування перших об’єктів і визначено підходи до масштабування цієї моделі разом із міжнародними партнерами.

«Щодо співпраці з Україною — вона є нашим безумовним пріоритетом. Коли ми говоримо про підтримку, ми маємо на увазі кредитування. Найбільшим пріоритетом є забезпечення потреб населення, оскільки саме воно найбільше постраждало від війни. Одним із ключових є проєкт, спрямований на будівництво житла для внутрішньо переміщених осіб. У межах цієї програми було виділено 10 млн євро. Програма триває», — зазначила керівниця Секретаріату Банку розвитку Ради Європи Крістіане Шимек.

У межах візиту Вадим Бойченко провів низку двосторонніх зустрічей із представниками європейських інституцій. 

Під час зустрічі з Постійним представником України при Раді Європи Миколою Точицьким сторони обговорили залучення міжнародних партнерів до реалізації проєктів доступного житла для внутрішньо переміщених осіб, а також розвиток ініціативи Mariupol Justice та формування репараційного механізму для України.

«Маріуполь — не лише про руйнування, але й про опір і боротьбу. Це місто, яке пережило знищення інфраструктури та порушення прав людини. Саме тому його трагедія має значення. Це не лише докази — це моральна основа для міжнародної спільноти та для відновлення України. Європа — це місце, де має бути забезпечена відповідальність. Саме тут діють ключові міжнародні механізми: створюється реєстр збитків, формується комплексний механізм компенсацій, і ми рухаємося до створення спеціального трибуналу за злочин агресії. І ми маємо можливість це здійснити», — Постійний представник України при Раді Європи Микола Точицький.

Окремі переговори відбулися з представниками Європейського суду з прав людини. Сторони обговорили важливість системної фіксації злочинів, міжнародного визнання трагедії Маріуполя та використання зібраних даних у подальших юридичних процесах.

Важливу роль у формуванні доказової бази відіграє Музей Фонду Ріната Ахметова «Голоси Мирних», який уже зібрав понад 140 тисяч свідчень українців, зокрема майже 12 тисяч історій маріупольців. Своєю історією у Раді Європи поділився Ілля Матвієнко – хлопчик, який пережив поранення, загибель матері та примусове вивезення і став одним із перших дітей, повернених в Україну. І нарешті Ілля знову зміг почуватися у безпеці разом із родиною.

«Почався обстріл. В сусідню будівлю влучила ракета, і уламки від тої ракети попали мені в ноги, а мамі в лоб.  Вже на наступний день вона померла і потім вдень приїхали російські окупанти, які мене депортували до Новоазовськ, а потім в Донецьк. Своїми історіями ми підштовхуємо Європу не забувати, що ми існуємо. Що є така дуже велика проблема у вигляді Росії і всього, що вона робить з Україною», — маріуполець Ілля Матвієнко.

Об’єднання зусиль українських громад, міжнародних інституцій і партнерів формує системну основу для переходу від фіксації злочинів до юридичних рішень.

Mariupol Justice у цьому процесі виступає як пілотний кейс, що поєднує дані, свідчення і міжнародні механізми для досягнення головної мети: притягнення Росії до відповідальності та забезпечення справедливої компенсації постраждалим.